ЧИТАННЯ

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

ВАРІАНТ 1

Прочитай уважно текст.

В ГОСТЯХ У ВЕСНИ

            Ще ховаються по байраках сірі брили злежаного снігу, вночі морозець притрушує білою пудрою зелене листя осоки на болоті, а вже красується золотими сережками ліщина і на пригрітих сонцем галявинах випинаються молодими соковитими стрілами трави. У таку пору я поспішаю до лісу. Поспішаю в гості до самої весни.

         Ранок теплий, сонячний. Дихає свіжістю земля. Ніколи ліс не пахне так солодко і терпко, як у цю вранішню годину. Сльозяться крихітні струмки, шукають дорогу до річечки. Ліс живе передчуттям зеленої повені листя і трав. Він посвітлів, виграє новими кольорами, звуками. Чуєте: з вільшника долинає голосна пісня: «При-дикум... чай-пить... чай-пить...». Хто ж це запрошує випити чаю? Та це ж співочий дрізд! Він зовсім недавно повернувся з далекої Африки і тепер поспішає повідомити про це ніжними трелями. Дрозда підтримують і зяблик, і шпак. Вони також радіють, повернувшись до рідного лісу. Синиця, яка ніколи не бачила заморських земель,  дивиться на них з особливою заздрістю. А от вівсянка і досі не йме віри, що настала весна. Сидить на сосновій гілці і все перепитує: «Чи це так? Чи це так?». «Так, так, так», відповідає їй дятел. «Угу, угу», – підтакує кільчаста горлиця. Здається, пернате населення лісу шаленіє від п’янкого повітря, світла, тепла.

          Йду лісовою стежкою і скрізь бачу прикмети весни. Серед чагарників пурхає метелик-кропив’янка. На крильцях – справжня веселка: чорні, жовті, коричневі розводи на червоному тлі, блакитна мережка. І раптом не стало метелика. Де ж він подівся? Ага, сів на торішню траву, склав крильця і став непомітним. Гарно замаскувався. А коли розгорнув крильця – у повітря знов злетіла барвиста квітка.

         Побачив я і сонечко. Воно сиділо на сухому стеблі деревію і ніяк не могло відважитися на політ, хоч і піднімало червоні із чорними цятками надкрилля. Узяв я комашку в долоню і зігрів своїм диханням. Сонечко розправило крильця і зникло з очей. Неподалік від лісового болітця, на пагорбі, ніжилася на сонці гадюка. Уся чорна, без єдиної світлої плямочки.

         Зачувши шурхіт листя, гадюка ліниво поповзла в кущі. Що не крок – то нова зустріч. На ялині руда білочка ласує шишкою. Помітила мене і сховалася за стовбур дерева. Я завмер на місці: знаю, який цей звірок цікавий. Білці скоро набридло ховатися, і за хвилину на мене вже дивилися лукаві чорні очиці-намистинки. А в траві під кущем ліщини причаїлося зайченя: і не ворухнулося, коли я обережно пройшов мимо.

         Цілий день блукав я весняним лісом. А під вечір зяблик попередив мене: збирається на дощ. На гарну погоду він співає веселу пісеньку, а перед дощем починає одноманітно рюмсати. Точна прикмета. Що ж, час іти додому. (417 слів)

За Степаном Мацюцьким

Виконай завдання

1. У якому розділі книжки можна помістити цей твір?

А_«Сторінки з книги Природи»

Б «Людина починається з добра»

В «Із чистого джерела народної мудрості»

2. Який птах недавно повернувся з далекої Африки і повідомив про це ніжними трелями?

А_зяблик

Б шпак

В дрізд

3. Хто причаївся у траві під кущем ліщини?

А_гадюка

Б зайченя

В білочка

4. Про що попередив автора зяблик?

А_Про те, що біля болітця ніжилася на сонці гадюка.

Б Про те, що збирається на дощ.

В Про те, що настала весна.

5. Оповідання – це:

А_невеликий за розміром розповідний художній твір про одну чи кілька подій у житті людей, тварин.

Б народний або літературний твір про вигадані, часто

фантастичні події.

В поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.

6. Відшукай і випиши з твору слова, якими автор описує:

метелика –;

гадюку –.

7. Постав і запиши два запитання за змістом твору

8. Поміркуй і запиши, чому твір Степана Мацюцького «В гостях у весни» має таку назву. Запропонуй свій заголовок.

КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 2

ВАРІАНТ 2

Прочитай уважно текст.

ОСІННІЙ КЛОПІТ

            Осінні місяці – це місяці, коли більшість наших птахів стає мандрівниками. Вони летять у теплі краї. Летять пернаті без компаса, але ніколи не зіб’ються зі свого маршруту. Ці перельоти тривають уже тисячі років, і кожен птах мандрує своїм шляхом. Покидають нас пташки, бо голоду бояться. Багато з них спокійнісінько пережили б холодну зиму. Та їм нема чого їсти. Зникають різні комахи, зелені стеблинки рослин. Кучугури снігу заносять смачне насіння.

         Чи звертали ви увагу на те, що пташки, які прилітають до нас першими, відлітають останніми? Зозуля, соловейко, іволга, а також ластівка зникають, ледве відчувши першу прохолоду осінніх ночей. А жайворонків, перепілок, зябликів, шпаків – усіх можна в нас ще зустріти й тоді, коли вже біла паморозь падає на луг.

         Може, думаєте, що всі птахи обов’язково відлітають у теплі краї? Ні, не всі летять. Є й такі, що мандрують пішки, а інші пливуть. Ось живе у нас такий чудовий, невтомний пішохід. Ви чули його спів, схожий на крик, улітку на луках, біля боліт і річок. Він «дере» свою пісню майже увесь день, вечір і всю ніч. Навіть дивуєшся – коли ж відпочиває цей співак? Чи в нього й горлечко не болить? А зветься цей птах – величенький, завбільшки з

перепілку, тільки на довгих ногах – деркач. Деркач вирушає в свою далеку путь пішки. Лише коли зустрічає на шляху воду – тоді летить. Бо він бігає краще, ніж літає. Проте деркач часто зимує в далекій Африці – значить, і через море перелітає.

         А деякі породи птахів мандрують по воді. Наприклад, норці пливуть собі, з річки в річку, до самого моря. А там декотрі з них зимують біля берегів та островів Каспійського моря, а частина перелітає аж в Африку.

         Навесні всі птахи так само повертаються назад, до своєї рідної землі. Але не тільки птахи готуються до зими. Ось кажан – він цілком спокійно почуває себе восени. Його можна побачити у дуплі старої осики. Він висить униз головою і безтурботно спить. Так і висітиме до самої весни, аж доки в повітрі не з’явиться стільки нічних комах, щоб було

йому чим годуватись. Дуже міцно спатиме й шкідник ховрах.

         Уже позаривалися у мул на дні річок і боліт жаби. Там вони й лежатимуть усю зиму. Риба на дно опускається і там лежить цілими зграями. У воді й рак знайшов собі затишну нору і зручно влаштувався в ній на зиму. Уже поснули вужі, гадюки та ящірки. Метелики, жучки, павуки позалазили в різні щілинки, під кору дерев і там затаїлись і спатимуть до весни, якщо їх не видовбає звідти дятел або прудка, непосидюча синичка. (409 слів)

За Олександром Копиленко

Виконай завдання.

1. У якому розділі книжки можна помістити цей твір?

А_«Людина починається з добра»

Б «Сторінки з книги Природи»

В «Сторінки з історії»

2. Який птах вирушає в теплі краї пішки?

А_деркач

Б іволга

В перепілка

3. Які птахи в теплі краї мандрують по воді?

А_зозулі

Б норці

В зяблики

4. Коли навесні прокидається кажан?

А_Тоді, коли повернуться до рідної землі птахи.

Б Тоді, коли весняні ночі стануть теплими.

В Тоді, коли з’явиться стільки нічних комах, щоб було

йому чим годуватись.

5. Казка – це:

А_народний або літературний твір про вигадані, часто фантастичні події.

Б невеликий, найчастіше віршований твір повчального змісту.

В короткий поетичний твір, поділений на рядки, які римуються.

6. Випиши. Які птахи відлітають у теплі краї першими?

                   Яких птахів можна зустріти тоді, коли починаються перші морози?

7. Постав і запиши два запитання за змістом твору.

8. Поміркуй і запиши, чому твір Олександра Копиленка «Осінній клопіт» має таку назву. Запропонуй свій заголовок.